Транспортування хворих з переломом ребер
Травматологія 01 Березня 2018 2503 Коментарі Вимкнено до Транспортування при переломі ребер: правила підготовки та здійснення переміщення потерпілого
Транспортування хворого з переломом ребер (costa) у профільний медзаклад – це важливий етап допомоги при травмі.
Важливим моментом при наданні допомоги потерпілому людині є транспортування при переломі ребер до медустанови. Надалі пацієнту буде надана кваліфікована допомога, але для зниження ризику розвитку ускладнень вкрай важливо правильно виконати всі підготовчі процедури, щоб перевезення була максимально комфортною.
Зміст статті
- Ризики і небезпеки
- Загальний порядок дій
- Способи іммобілізації
- Як переносити потерпілого
- Транспортування хворого
- При простому переломі
- При ускладнених травмах
- Супутня медична допомога
Ризики і небезпеки
Транспортування людей з переломами кісток завжди пов’язана з безліччю проблем і ризиків.
Особливо небезпечні травми грудної клітини (compages thoracis), адже в такому випадку можуть виникнути наступні ускладнення:
- Уламки кісток можуть зміститися і зачепити важливі органи. Зокрема, уламки ребер можуть пошкодити легені і серце.
- Скупчення крові в травмованій зоні здатне спровокувати гемоторакс або тампонаду перикарда серця.
- Руху при пошкодженні плеври нерідко сприяє проникненню повітря в плевральну порожнину (пневмоторакс) або ж підшкірну клітковину (підшкірна емфізема).
Різні коливання здатні спровокувати ускладнення і збільшити область пошкоджень. До того ж без рентгенівського фото вкрай важко реально оцінити складність і обширність травм. Ціна будь-необережність під час транспортування дуже висока.
Загальний порядок дій
Перед тим, як буде виконана безпосередньо транспортування потерпілого з переломом costa і грудини, необхідно підготувати його до переїзду і надати йому першу допомогу.
Загальний план дій виглядає наступним чином:
- Дати (або вколоти) знеболювальне для купірування гострого болю і полегшення дихання потерпілого.
- Зафіксувати compages thoracis з допомогою пов’язки або бандажа. Бинтування при травмах грудини і ребер проводиться по спіралі або навхрест (краще, якщо дану маніпуляцію виконає парамедик). При складних травмах, пов’язаних з флотирующим переломом, може знадобитися використання спеціальних пластин для виконання іммобілізації за методом Витюгова-Айбабина.
- Допомогти потерпілому зайняти найбільш зручну для нього позу. З подібними травмами рекомендується транспортувати пацієнта в сидячому і полусидящем положенні лежачи на хворому боці або на спині, якщо є великі пошкодження, шок і крововтрати.
Способи іммобілізації
Для того, щоб знизити існуючі ризики, попередньо необхідно провести транспортну іммобілізацію потерпілого.
При травмах compages thoracis використовуються три варіанти:
- перев’язка;
- бандаж;
- шина.
Самим доступним методом є накладення бинтової пов’язки. Для знерухомлення пацієнта необхідно обмотати його груди на неповному видиху.
Напрямок витків в будь-якому випадку слід знизу-вгору. Пов’язка повинна охоплювати область від нижніх ребер до пахвових западин, незалежно від локалізації травм.
Найчастіше використовуються два способи бинтування: спіральний і перехресний. При спіральному бинт пропускається через плече, а другою мотком відбуваються обертів навколо корпусу з невеликим нахлестом шарів. Перехресне бинтування проводиться з почерговим перекиданням бинта через шию хворого і обертанням навколо корпусу, щоб шари були схрещені між собою.
Професійна транспортування при перелом грудини і ребер передбачає використання спеціальних шин і ортезів. Корсети та бандажі еластичні більше підходять для простих переломів. При окончатых переломах costa показано накладення пластикових пластин з поверхневою фіксацією за м’які тканини за допомогою хірургічних ниток.
Ортези використовують для транспортування хворих з неускладненими переломами costa.Як переносити потерпілого
Перш ніж хворий займе зручне положення у кареті «швидкої допомоги» або в іншому транспорті, його необхідно правильно перенести на носилки.
Інструкція з переміщення потерпілого на ноші:
- Виконайте необхідні заходи, націлені на знеболення та іммобілізацію травмованої людини.
- Акуратно підхопите потерпілого під руки, намагаючись не провокувати зайві рухи грудної клітки.
- Друга людина підхоплює хворого з боку ніг. Бажано, щоб потерпілий зміг сісти на руки.
- Якщо є великі пошкодження або торкнуться хребет, треба підхопити людини зі спини таким чином, щоб його тіло залишалося прямим і не прогинається, а потім перенести його в положенні лежачи на носилки. Для цього знадобитися узгоджена робота 3 – 4 чоловік.
Для переміщення людину на ноші при травмах compages thoracis знадобляться мінімум 2 людини.Якщо ж хворий може пересуватися самостійно, потрібно надати йому підтримку і довести до транспорту.
Транспортування хворого
Розглянемо, як саме може проводитися транспортування потерпілого до медичного закладу. Зручне положення тіла в чому впливає на безпеку процесу і полегшує стан пацієнта. Підбір правильної пози повинен базуватися на локалізації та складності травми, а також особистих відчуттів потерпілого, якщо він знаходиться в свідомості.
При простому переломі
При неускладнених травмах, а саме при тріщинах і простих переломах, можна обійтися стандартним варіантом. У цьому випадку пацієнта переміщують в сидяче або напівсидяче положення. Краще всього, якщо є спеціальні ноші з регульованим нахилом.
В іншому випадку можна підкласти під спину фанеру або інший матеріал, що створює жорсткість. Під лопатки покласти тканину, щоб полегшити дихання травмованого і зменшити коливання під час переїзду.
Щоб додатково зафіксувати грудну клітку в нерухомому положенні, наголос має припадати на руки, притиснені долонями або кулаками до сидіння. Для зручності необхідно зігнути ноги і стегнових суглобах, і в колінах.
Для створення комфортних умов під коліна і поперек додатково підкладаються подушки або валики з одягу.
При ускладнених травмах
Якщо пошкодження більш складні, ніж просто зламані кілька ребер, потрібно вдатися до більш ретельному підбору пози для транспортування потерпілого. Звичайно, напівсидячому положення також можна взяти на озброєння, але іноді людина просто не може сидіти з-за сильного болю або в транспортному засобі відсутні необхідні умови.
У такому разі можна укласти пацієнта на бік. Наголос має припадати саме на потерпілу сторону, так як зламані ребра зафіксуються про поверхню, а вільний здоровий бік забезпечить більш-менш повноцінне дихання. Коліна для зручності потрібно злегка зігнути, а під голову підкласти валик з одягу.
Інше питання як транспортувати потерпілого з переломом ребер, який знаходиться без свідомості. Таке часто буває при шоковому стані або рясних крововтратах. Щоб зламані ребра не тиснули на внутрішні органи, може знадобитися зовнішня фіксація уламків за Витюгову-Айбабину.
Травмованого людини укладають на спину. Під голову, лопатки, поперек і ноги підкладають валики, щоб вирівняти і зафіксувати тіло, розкрити грудну клітку і забезпечити приплив крові до органів. У такому разі потрібно негайно доставити пацієнта у відділення реанімації.
Супутня медична допомога
Чим раніше травмованій людині надасть допомогу кваліфікований лікар, тим краще. Саме тому не варто самостійно намагатися доставити потерпілого в лікарню, якщо є можливість передати його в руки бригади «швидкої допомоги».
У зв’язку з ризиком розвитку ускладнень у короткий час після отримання травми, а також виникнення інших непередбачених ситуацій, хворому може знадобитися допомога медиків. Під час транспортування бригада парамедиків надасть потерпілому невідкладну допомогу.
У процесі транспортування може виникнути необхідність у проведенні таких заходів:
- переливання крові – для компенсації втрат при рясних кровотечах, наприклад, при відкритих переломах або пораненнях;
- киснева маска – для компенсації нестачі кисню в організмі в зв’язку з поверхнею дихання і порушеною роботою легенів;
- інфузійна терапія – введення ліків, необхідних для стабілізації стану хворого, безпосередньо в систему кровообігу;
- блокади нервових закінчень – ін’єкції знеболюючих препаратів у тканини поблизу міжреберних нервів для зняття сильного болю;
- пункція – для відкачування повітря або крові з плевральної порожнини або підшкірної клітковини;
- інструментальна відтяжка ребер – при небезпечному розташування уламків, здатних пошкодити внутрішні органи або перешкоджають дихальної діяльності людини;
- реанімаційні дії – при необхідності медики проведуть реанімаційні заходи (непрямий масаж серця, штучну вентиляцію легень і ін)
Як видно з усього вище викладеного, правильне транспортування потерпілого – це важливий етап надання допомоги людині, яка одержала травму. Від того, наскільки кваліфіковано і своєчасно він був зроблений, залежать не тільки терміни відновлення хворого, але і його життя! Детальніше про особливості транспортування хворих дивіться у відео в цій статті.
Источник
Транспортировка пострадавших при переломах
Мероприятия во время транспортировки
Постоянное внутривенное вливание полиглюкина должно быть продолжено. При множественных травмах и шоке III, IV степени больного необходимо транспортировать под закисно-кислородным наркозом в соотношении закиси азота и кислорода 1:1 или 2:1.
Особенности способов переноски пострадавших при переломах
Больных с переломами верхних конечностей можно перевозить в положении сидя.
Пострадавших с переломами нижних конечностей следует транспортировать на носилках в положении лежа на спине. Конечность должна быть уложена на что-нибудь мягкое в приподнятом положении.
Транспортировка и перекладка больного должны быть щадящими. Конечность и туловище поднимать одновременно все время удерживая на одном уровне.
Охлаждение предрасполагает развитию шока, поэтому больного необходимо укрыть. Уменьшить боль можно назначение 0,5 – 1 гр амидопирина или анальгина.
Транспортировка при повреждении черепа и мозга
Транспортировка заключается в создании покоя. Пострадавшему придают горизонтальное положение, к голове пузырь со льдом или ткань, смоченную холодной водой. Очистить рот от слизи.
При транспортировке проводить мероприятия, направленные на улучшение дыхания и сердечной деятельности.
Во время транспортировки необходимо постоянно наблюдать за больным так как возможна повторная рвота, а следовательно аспирация рвотных масс и асфиксия (удушение).
Для предупреждения дополнительных повреждений и сотрясении головы производят иммобилизацию с помощью ватно-марлевого круга (баранка), надувного подкладного круга или подсобных средств: одежда, одеяло, сено, мешочки с песком и т. д.
Иммобилизацию можно осуществить с помощью пращевидной повязки, проведенной под подбородком и зафиксированной на носилках.
Если рана расположена в затылочной области или имеется перелом костей в этой зоне, то перевозить пострадавшего следует на боку.
Перелом костей носа обязательно сопровождается носовым кровотечением. Больных с этой травмой следует транспортировать так же на носилках, но в полусидячем положении, т. е. с поднятой головой.
Транспортировку раненых с повреждением челюстей осуществляют в положении сидя с наклоном головы вперед.
Пострадавшего в бессознательном состоянии следует перевозить в положении лежа на животе, с подложенными под лоб и грудь валиками из одежды.
Нижнюю челюсть закрепляют наложением пращевидной повязки, верхнюю челюсть введением между челюстями полоски фанеры и зафиксированием к голове.
Транспортировка при повреждении позвоночника
Самая опасная транспортировка при переломе позвоночника. Даже небольшое смещение позвонков могут вызвать разрыв спинного мозга, поэтому запрещается пострадавшего с подозрением на переломе позвоночника сажать, ставить на ноги. Прежде всего необходимо создать покой уложив его на ровную твердую поверхность (деревянный щит, доски и т. д.). Эти же предметы использовать для транспортировки. При отсутствии доски в бессознательном состоянии пострадавшего транспортировка наименее опасна в положении лежа на животе с подложенными под плечи и голову подушками.
В случае перелома шейного отдела позвоночника, транспортировку осуществляют на спине с иммобилизацией головы, как при повреждении черепа.
Перекладывание, разгрузку, транспортировку должны производить 3-4 человека одновременно удерживая все время на одном уровне, не допуская перегибания позвоночника.
Транспортировка при переломе костей таза
Транспортировать больного следует уложив на ровную твердую поверхность, ноги согнуть в коленях и бедра несколько развести в стороны, а под колени наложить тугой валик из подушки, одеяло, одежды и т. д. высотой 25-30 см.
Транспортировать пострадавшего на носилках или твердом щите на спине. Ноги зафиксировать.
Транспортировка при переломе ребер
Наиболее безболезненно в положении сидя.
При тяжелом состоянии, когда пострадавший сидеть не может, транспортировать лежа на носилках в полусидячем положении. Всех раненых, у которых травма сопровождалась шоком, а также значительной кровопотерей необходимо транспортировать лежа на спине.
Источник
Медицинский эксперт статьи
х
Весь контент iLive проверяется медицинскими экспертами, чтобы обеспечить максимально возможную точность и соответствие фактам.
У нас есть строгие правила по выбору источников информации и мы ссылаемся только на авторитетные сайты, академические исследовательские институты и, по возможности, доказанные медицинские исследования. Обратите внимание, что цифры в скобках ([1], [2] и т. д.) являются интерактивными ссылками на такие исследования.
Если вы считаете, что какой-либо из наших материалов является неточным, устаревшим или иным образом сомнительным, выберите его и нажмите Ctrl + Enter.
Код по МКБ-10
S22 Перелом ребер (ребра), грудины и грудного отдела позвоночника.
Эпидемиология перелома ребер
Перелом рёбер составляет от 5 до 15% всех повреждений костей скелета.
[1], [2], [3], [4], [5], [6], [7], [8], [9], [10], [11], [12], [13]
Что вызывает перелом ребер?
Перелом рёбер могут возникать как при прямом механизме травмы, так и при непрямом. Примером последнего может служить сжатие грудной клетки в переднезаднем направлении, приводящее к перелому рёбер в боковых отделах. Значительных смещений отломков, как правило, не происходит, поскольку рёбра хорошо соединены друг с другом мягкотканным футляром.
Анатомия ребер
Ребро относят к разряду длинных губчатых костей. Оно состоит из костной части и хрящевой, расположенной спереди и соединяющейся с грудиной. Хрящи VIII-IX-X рёбер не доходят до грудины, а прикрепляются к хрящу вышележащего ребра. XI-XII рёбра не достигают грудины и оканчиваются в мягких тканях. Сзади рёбра сочленяются с позвонками. Таким образом, позвонок, два ребра и грудина образуют костное кольцо. Рёбра между собой соединены наружными и внутренними межрёберными мышцами, а в месте отсутствия – одноимёнными мембранами, подрёберными и поперечной мышцами груди. Кожа, жировая подкожная клетчатка, поверхностные мышцы, фасции и плевра довершают структуру грудной стенки.
[14], [15], [16], [17]
Симптомы перелома ребер
Характерны жалобы на сильные боли в месте травмы, затруднение дыхания – «невозможно вдохнуть». Кашель вызывает резчайшую боль. Пострадавшие передвигаются, снимают и надевают одежду медленно, со страхом усиления боли. По той же причине дыхание становится поверхностным. Если сломанным ребром повреждено лёгкое, выявляют кровохарканье, подкожную эмфизему в области перелома.
После травмы пациент сразу может указать на типичные симптомы перелома ребер: резкая боль в груди, которая имеет тенценцию усиливаться при дыхании, движениях, разговоре, кашле, уменьшается в покое в положении сидя. Дыхание при этом поверхностное, грудная клетка на стороне перелома отстает при дыхании.
Симптомы перелома ребер спереди и по бокам тяжело переносятся пациентами, сопровождаются нарушением дыхания. Симптомы перелома ребер сзади менее выражены, нарушения легочной вентиляции, как правило, отсутствуют.
Когда сломаны несколько ребер, состояние больного ухудшается. Дыхание поверхностное. Пульс учащен. Кожа бледная, нередко синюшная. Пациент старается сидеть неподвижно, избегает малейших движений. Симптомы перелома ребер характеризуются отечностью мягких тканей, кровоподтеками. При пальпации определяется разлитая резкая болезненность, костная крепитация. Если перелом ребер сопровождается подкожной эмфиземой, при пальпации подкожной клетчатки выявляется крепитация воздуха, которая, в отличие от костной крепитации, напоминает мягкое поскрипывание.
О возникновении пневмоторакса свидетельствует ухудшение общего состояния больного, нарастающая одышка. Дыхание на пораженной стороне не прослушивается. Повреждение легкого может сопровождаться кровохарканьем.
Пневмоторакс и гемоторакс – осложнения, которые, как правило, развиваются в ближайшее время после того, как были симптомы перелома ребер. Через несколько дней после перелома может развиться еще одно опасное осложнение – посттравматическая пневмония. К развитию этого осложнения в большей степени склонны пациенты пожилого и старческого возраста, у которых пневмония протекает особенно тяжело.
О развитии пневмонии свидетельствует ухудшение общего состояния пациента, симптомы интоксикации, затруднение дыхания и повышение температуры. Следует учитывать, что у ослабленных пожилых пациентов и больных с тяжелой сочетанной травмой посттравматическая пневмония не всегда сопровождается повышением температуры. В ряде случаев отмечается лишь ухудшение общего состояния.
Возникновение посттравматической пневмонии обусловлено снижением уровня вентиляции легких на стороне, где есть перелом ребер. Дыхание при переломе ребер болезненно, поэтому пациент старается дышать как можно более поверхностно.
Осложнения перелома ребер
Подкупающая простота диагностики, удовлетворительное состояние больного, благоприятные исходы лечения не должны настраивать врача на благодушный лад и упрощенчество. Ибо перелом лишь одного ребра может сопровождаться тяжелейшими осложнениями: пневмотораксом, разрывом межрёберной артерии с внутренним кровотечением (для остановки которого зачастую необходимо выполнять торакотомию), ранением и ушибом лёгкого и/или сердца.
При переломе нижних рёбер возможно повреждение органов брюшной полости (селезёнки, печени) и забрюшинного пространства (почки). Поэтому аускультация и перкуссия грудной клетки, определение пульса и артериального давления, исследование крови и мочи должны быть тем минимумом, который позволит избежать грубых диагностических ошибок.
Следует отметить, что если одиночный перелом рёбер может создавать угрозу жизни больного, то множественные переломы увеличивают её многократно. Особенно опасны множественные сегментарные, так называемые окончатые, или флотирующие переломы. Им всегда сопутствуют острая дыхательная недостаточность и плевропульмональный шок.
[18], [19], [20], [21], [22], [23], [24]
Как распознать перелом ребер?
Анамнез
Предшествующая травма грудной клетки.
Осмотр и физикальное обследование
Возможно отставание грудной клетки в акте дыхания на стороне повреждения. Иногда в области перелома обнаруживают болезненную припухлость.
При попытке сделать глубокий вдох возникает боль (в некоторых случаях боли предшествует щелчок), вследствие чего экскурсия грудной клетки обрывается – положительный симптом «прерванного вдоха» . Этот признак не выявляют при ушибах грудной клетки.
Другим важным клиническим признаком служит симптом осевой нагрузки. Его проверяют с помощью поочерёдного сдавливания грудной клетки в сагиттальной и фронтальной плоскостях. Грудная клетка – костное кольцо, сжатие одних его отделов усиливает нагрузку на другие, поэтому при повреждении кольца боль возникает не в месте сдавления, а в зоне дефекта кости (симптом расценивают как положительный).
При пальпации выявляют резкую локальную болезненность, возможна крепитация. Деформация в виде ступеньки в точке максимальной болезненности также указывает на перелом ребра.
Для исключения возможных осложнений выполняют пальпацию не только грудной клетки, но и брюшной полости, аускультацию, определяют ЧСС и АД.
Хорошее подспорье в диагностике – рентгенография. К сожалению, в силу ряда причин (тень плотных внутренних органов, тангенциальные наслоения, несовпадение линии излома и хода луча) не всегда можно распознать перелом ребра в стандартных укладках. Дополнительные же исследования сопряжены с техническими сложностями, материальными затратами и не оправдывают себя. Поэтому ведущую роль в диагностике переломов рёбер играет клиническая картина. Если диагноз не вызывает сомнения, в некоторых случаях можно обойтись без рентгенологического исследования.
Для исключения осложнений назначают общий анализ крови и мочи.
Лечение перелома ребер
Показания к госпитализации
Переломы рёбер лечат консервативно. В условиях поликлиники или дома (под контролем семейного врача) можно проводить лечение больных, имеющих перелом одного, максимум двух рёбер, без осложнений и при удовлетворительном состоянии больного. В остальных случаях пострадавшего госпитализируют.
Первая медицинская помощь при переломе ребер
Первая медицинская помощь при переломе ребер начинается с введения обезболивающих средств: 1 мл 2% раствора промедола. На время транспортировки больного туго бинтуют грудную клетку. Как лечебную иммобилизацию этот способ использовать не следует (особенно у пожилых людей) из-за угрозы развития пневмонии.
[25], [26], [27], [28], [29], [30]
Медикаментозное лечение перелома ребер
Показана спиртово-прокаиновая блокада. В место перелома вводят 10 мл 1-2% раствора прокаина, после чего, не извлекая иглы, добавляют 1 мл 70% спирта. П р и правильно выполненной блокаде боль почти исчезает, становится возможным глубокое дыхание, а также кашель.
Назначают метамизол натрия в таблетках, отхаркивающую микстуру, горчичники на грудную клетку, дыхательную гимнастику, УВЧ с 3-го дня после травмы. Если боль сохраняется, блокаду можно повторить через 2-3 дня.
В последующем применяют электрофорез прокаина и кальция хлорида на область перелома, лечебную гимнастику.
Приблизительный срок нетрудоспособности
Сращение перелома ребер происходит через 3-4 нед. Трудоспособность восстанавливается через 4-5 нед. При переломе нескольких рёбер к труду можно приступить через 6-8 нед.
[31], [32]
Источник